Авторизация
Забыли пароль
Введите свой логин/электронный адрес
Если ваш логин/электронный адрес уже зарегестрирован, вам на почту прийдет письмо с паролем.
Регистрация
Имя *
Страна
Фамилия *
Город
Электронный адрес/логин *
Специализация врача*
Пароль *
Место работы
Повторить пароль*
Защитный код*
* - обязательные поля для заполнения

Фунит

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФУНІТ

(FUNIT)

Склад:

діюча речовина: іtraconazolе;

1 капсула містить ітраконазолу 100 мг;

допоміжні речовини: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 6000;

нейтральні мікропелети: цукор сферичний, крохмаль кукурудзяний;

желатинова капсула: азорубін (Е 122), патентований синій V (Е 131), титану діоксид (Е 171), карамель (Е 150), желатин.

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична группа. Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Код АТС J02A C02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Мікози, спричинені чутливими до ітраконазолу збудниками: вульвовагінальний кандидоз; дерматологічні/офтальмологічні грибкові захворювання – дерматомікоз, висівкоподібний лишай, грибковий кератит; оральний кандидоз; оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами; системні мікози – системний аспергільоз або кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт): імуноослабленим пацієнтам з криптококозом та всім пацієнтам з криптококозом центральної нервової системи препарат призначати лише у разі неефективності лікування іншими протигрибковими препаратами; гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз, бластомікоз та інші системні мікози, що зустрічаються вкрай рідко, або тропічні мікози.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ітраконазолу або будь-якого іншого компонента препарату. Одночасне застосування препаратів, що метаболізуються за участю ферменту CYP3A4 і здатних збільшити QT-інтервал, таких як астемізол, бепридил, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол (левометадил), мізоластин, пімозид, квінідин, сертіндол та терфенадин. Одночасне застосування може призвести до підвищеного рівня концентрації цього субстрату у плазмі крові та спричинити подовження інтервалу QT і поодинокі випадки двонаправленої шлуночкової тахікардії; метаболізованих з участю ферменту CYP3A4 інгібіторів редуктази ГМГ-КоА, таких як аторвастатин, ловастатин та симвастатин; тріазоламу та перорального мідазоламу; препаратів алкалоїдів ріжків, таких як дигідроерготамін, ергометри (ергоновін), ерготамін та метилергометрин (метилергоновін); елетриптан; нісолдипін. Пацієнти з шлуночковою дисфункцією, такою як гостра серцева недостатність (ГСН) або ГСН у анамнезі за винятком лікування життєвонебезпечних або інших тяжких інфекцій (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування та дози.

Застосовують внутрішньо. Для оптимальної абсорбції препарату необхідно застосовувати капсули Фуніт одразу після прийому висококалорійної їжі.

Капсули слід ковтати цілими.

Показання для застосування Доза Тривалість
  • Вульвовагінальний кандидоз
200 мг двічі на добу або
200 мг 1 раз на добу
1 день
3 дні
Дерматологічні/офтальмологічні захворювання:
Показання для застосування Доза Тривалість
  • Висівкоподібний лишай
200 мг 1 раз на добу 7 днів
  • Дерматомікози
200 мг 1 раз на добу або
100 мг 1 раз на добу
7 днів
15 днів
При ураженні ділянок зі значним ступенем кератинізації (наприклад, епідермофітія кистей рук та ступень) необхідне додаткове лікування дозами 200 мг двічі на добу протягом 7 днів або 100 мг на добу протягом 30 днів.
  • Оральні кандидози
100 мг 1 раз на добу 15 днів
Біодоступність ітраконазолу при застосуванні внутрішньо може бути знижена у деяких пацієнтів із вадами імунної системи, наприклад, у хворих із нейтропенією, хворих на СНІД або з трансплантованими органами. У таких випадках може знадобитися подвоєння дози.
  • Грибковий кератит
200 мг 1 раз на добу 21 день

Оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами.

  • Оніхомікози: пульс-терапія (див. таблицю нижче).

Один курс пульс-терапії складається з приймання двох капсул ітраконазолу двічі на добу (по 200 мг 2 рази на добу) протягом 1 тижня. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок на руках рекомендується 2 курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок на пальцях ніг рекомендується три курси пульс-терапії. Перерва між курсами має становити 3 тижні.

Клінічні результати будуть проявлятися після завершення лікування в міру відростання нігтів.

Локалізація оніхомікозів Тижні
1-й 2-й, 3-й, 4-й 5-й 6-й, 7-й, 8-й 9-й
Ураження нігтьових пластинок на пальцях ніг як з/без ураження на руках 1-й курс пульс-терапії Тижні, протягом яких не приймають ітраконазол 2-й курс пульс-терапії Тижні, протягом яких не приймають ітраконазол 3-й курс пульс-терапії
Ураження нігтьових пластинок тільки на руках 1-й курс пульс-терапії Тижні, протягом яких не приймають ітраконазол 2-й курс пульс-терапії    

або

безперервне лікування:

по 2 капсули на день (200 мг на добу) протягом 3 місяців.

Виведення ітраконазолу з тканин шкіри або нігтів відбувається повільніше, ніж з плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після завершення курсу лікування інфекцій шкіри та через 6-9 місяців після завершення лікування інфекції нігтьових пластинок.

Системні мікози
Показання для застосування Дозування Середня тривалість лікування Примітки

Аспергільоз

Кандидоз

200 мг 1 раз на добу

100-200 мг 1 раз на добу

2-5 місяців

від 3 тижнів до 7 місяців

Збільшення дози до 200 мг два рази на добу у випадку інвазивного або дисемінованого захворювання
Криптококоз (без ознак менінгіту) 200 мг 1 раз на добу від 2 місяців до 1 року  
Криптококовий менінгіт 200 мг 2 рази на добу від 2 місяців до 1 року Підтримувальне лікування (див. розділ «Особливості застосування»)
Гістоплазмоз від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу 8 місяців  
Споротрихоз 100 мг 1 раз на добу 3 місяці  
Паракокцидіоїдомікоз 100 мг 1 раз на добу 6 місяців Даних щодо ефективності зазначеного дозового режиму у хворих на СНІД недостатньо
Хромомікоз 100-200 мг 1 раз на добу 6 місяців  
Бластомікоз від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу 6 місяців  

Побічні реакції.

З боку травного тракту: диспепсія, нудота, біль у животі, здуття, блювання, діарея, дисгезія, панкреатит, запори.

З боку нервової системи: головний біль, периферична нейропатія, парестезії, гіпестезія, запаморочення.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроз, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, лейкоцитопластичний васкуліт, алопеція, світлочутливість.

Інфекції: риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів.

З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність та набряк легень.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: сироваткова хвороба, анафілактичні, анафілактоїдні реакції.

Метаболічні порушення: гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

З боку органів зору: порушення зору, включаючи диплопію, відчуття «пелени» перед очима.

З боку органів слуху: шум у вухах, тимчасова чи стійка втрата слуху.

З боку гепатобіліарної системи: тяжка гепатотоксичність (включаючи поодинокі випадки гострої та летальної печінкової недостатності), гепатит, оборотне зростання активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія.

З боку кістково-м’язової системи: міалгія, артралгія.

З боку сечовивідних шляхів: полакіурія, нетримання сечі.

З боку репродуктивної системи: розлади менструального циклу, дисменорея, еректильна дисфункція.

Загальні порушення: набряки, пірексія.

Передозування.

Повідомлень про випадки передозування немає.

Якщо трапилось випадкове передозування, слід вжити підтримуючих заходів. Протягом першої години після прийому внутрішньо слід промити шлунок. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля. Ітраконазол не можна вивести шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження щодо застосування ітраконазолу у період вагітності відсутні. З огляду на це ітраконазол у капсулах слід призначати вагітним тільки у випадках системного мікозу, який загрожує життю, коли потенційна користь перевищує ризик негативного впливу на плід. Жінкам дітородного віку, які приймають капсули ітраконазолу, слід застосовувати надійні засоби контрацепції протягом усього курсу лікування до настання першої менструації після його завершення.

Дуже незначні кількості ітраконазолу виділяються у грудне молоко. Тому у період годування груддю необхідно зіставити можливий ризик для дитини з очікуваною користю для матері. У сумнівних випадках жінці слід припинити годування груддю.

Діти.

Оскільки клінічних даних щодо застосування капсул ітраконазолу дітям недостатньо, рекомендується призначати препарат пацієнтам цієї вікової групи тільки в тому випадку, коли очікувана користь значно переважає потенційний ризик.

Особливості застосування.

Відомо, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки хронічної серцевої недостатності, пов’язаної із застосуванням ітраконазолу. Препарат не слід приймати пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли очікувана користь значно перевищує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик слід зважати на такі фактори, як показання, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення хронічної серцевої недостатності. Фактори ризику включають у себе наявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; тяжкі захворювання легенів, такі як обструктивні ураження легенів; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно поінформувати про ознаки хронічної серцевої недостатності. Лікування слід проводити з обережністю. Під час лікування необхідно контролювати симптоми хронічної серцевої недостатності. При появі цих симптомів під час курсу лікування застосування препарату необхідно припинити. При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу в кишковому тракті з капсул погіршується. Пацієнти, які одночасно з ітраконазолом приймають препарати для зниження кислотності (такі як алюмінію гідроксид), мають дотримуватися щонайменше 2-годинної перерви між прийомами цих лікарських засобів. Пацієнтам з ахлоргідрією, наприклад, хворим на СНІД або тим, які приймають Н2-блокатори або інгібітори протонної помпи, рекомендується приймати капсули ітраконазолу з напоями, які дещо підвищують кислотність шлунка (наприклад, кола).

При застосуванні ітраконазолу дуже рідко зустрічаються випадки тяжкої гепатотоксичності, включаючи гостру та фатальну печінкову недостатність. Зафіксовані побічні явища спостерігались у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі, або які лікувались за систематичними показаннями та/або приймали гепатотоксичні препарати. Деякі з цих випадків спостерігались протягом першого місяця лікування, у тому числі перших тижнів. Тому бажано проводити моніторинг функції печінки у пацієнтів, які приймають ітраконазол. Пацієнтів необхідно попередити про необхідність термінового звернення до лікаря у випадку прояву ознак або симптомів гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, втомлюваності, абдомінального болю або темного забарвлення сечі. За наявності цих симптомів необхідно терміново припинити лікування і провести дослідження печінкової функції. Пацієнтам із підвищеним рівнем печінкових ферментів, активним захворюванням печінки або тим, які мали випадки печінкової токсичності при застосуванні інших препаратів, лікування рекомендується не розпочинати, крім тих випадків, коли очікуваний результат перевищує ризик гепатопорушень. У таких випадках необхідний моніторинг печінкових ферментів.

Порушення функції печінки.

Біодоступність препарату при пероральному застосуванні у пацієнтів з цирозом печінки дещо зменшується, тому може знадобитися корекція дози.

Порушення функції нирок.

Біодоступність ітраконазолу при пероральному застосуванні пацієнтів з нирковою недостатністю може бути знижена. У цьому випадку може розглядатись питання щодо коригування дози.

Лікування слід припинити при виникненні нейропатії, яка може бути пов’язана із застосуванням капсул ітраконазолу.

Втрата слуху.

Були повідомлення про тимчасову чи стійку втрату слуху у пацієнтів, які приймають ітраконазол. У деяких випадках втрата слуху відбувалася на тлі одночасного застосування з хінідином, який протипоказаний (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слух зазвичай відновлюється після закінчення терапії препаратом Фуніт, однак у деяких пацієнтів втрата слуху є необоротною.

Препарат містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У разі виникнення запаморочення, порушення зору або слуху слід уникати керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу.

При одночасному застосуванні з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном біодоступність ітраконазолу та гідроксиітраконазолу значно знижується, що призводить до значного зменшення ефективності препарату. Таким чином, одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, які є потенційними індукторами ферментів, не рекомендується. Дослідження взаємодії ітраконазолу з іншими індукторами ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводились, але можуть очікуватись аналогічні взаємодії.

Оскільки ітраконазол розщеплюється переважно ферментом СУРЗА4, потенційні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу, наприклад, ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин.

2. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів.

Ітраконазол може пригнічувати метаболізм лікарських засобів, що розщеплюються ферментами типу цитохрому СУРЗА4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їх дії, включаючи побічні реакції. Після припинення лікування рівні ітраконазолу в плазмі крові знижуються поступово, залежно від доз та тривалості лікування (див. розділ «Фармакокінетика»). Це слід брати до уваги при оцінці інгібуючого ефекту ітраконазолу на метаболізм препаратів, що застосовуються одночасно.

Лікарські засоби, які не можна застосовувати під час лікування ітраконазолом.

Терфенадин, астемізол, бепридил, мізоластин, цизаприд, триазолам, левацетилметадол, сертиндол, пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, нісолдипін, триазолам та оральний мідазолам, препарати, що розщеплюються ферментом CYP3A4 – інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі як симвастатин та ловастатин, ергоалкалоїди, такі як дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін та метилергометрин. Блокатори кальцієвих каналів можуть спричиняти негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може зменшувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному застосуванні ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватись обережності.

Лікарські засоби, при призначенні яких необхідний контроль за рівнем їх концентрації в плазмі, дією та побічними ефектами (при їх сумісному призначенні з ітраконазолом дозу зазначених препаратів при необхідності слід зменшувати):

Взаємодія ітраконазолу з азидотимідином (зидовудином) та флувастатином не виявлена. Не спостерігалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону.

Вплив на зв’язування білка.

Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії при зв’язуванні з білками плазми між ітраконазолом та такими препаратами як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід, сульфаметазин.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ітраконазол – похідне триазолу. Дослідження in vitro показали, що ітраконазол пригнічує ріст широкого спектра патогенних для людини грибів у концентраціях зазвичай ≤ 1 мг/мл. Активний щодо інфекцій, спричинених дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджами (Malassezia spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Cryptococcus neoformans, Candida spp., включаючи C. albicans, C. glabrata та C. krusei), Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, Coccidiodes immitis, Pseudallescheria boydii, Penicillium marneffei та іншими різновидами дріжджів та грибків. Дослідження in vitro показали, що ітраконазол послаблює синтез ергостеролу у грибкових клітинах. Ергостерол є важливим компонентом клітинної мембрани гриба, інгібування його синтезу має наслідком протигрибковий ефект.

Фармакокінетика. Максимальна біологічна доступність ітраконазолу при застосуванні внутрішньо спостерігається при вживанні відразу після прийому препарату висококалорійної їжі. Максимальний рівень концентрації ітраконазолу в плазмі крові досягається через 3-4 години. Виведення з плазми крові двофазове з кінцевим періодом напіввиведення від 1 до 1,5 дня.

При тривалому застосуванні стабільна концентрація досягається за 1-2 тижні. Стабільні концентрації ітраконазолу в плазмі крові досягаються через 3-4 години після прийому лікарського засобу досягають 0,4 мг/мл (при прийомі 100 мг 1 раз на добу), 1,1 мг/мл (при прийомі 200 мг 1 раз на добу) та 2,0 мг/мл (при прийомі 200 мг 2 рази на добу).

Зв’язування ітраконазолу білками плазми крові становить 99,8 %.

Накопичення ітраконазолу в кератинових тканинах, особливо у шкірі, у 4 рази вище порівняно з плазмою крові, а його виведення залежить від регенерації епідермісу. Терапевтичні рівні препарату в шкірі після закінчення 4-тижневого курсу лікування зберігаються протягом 2-4 тижнів. Концентрації ітраконазолу виявляються в кератині нігтів уже через тиждень після початку лікування, зберігаються щонайменше протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол також міститься у виділеннях сальних залоз шкіри і в меншій кількості в поті.

Рівень концентрації в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, м’язах у 2-3 рази перевищує відповідну концентрацію у плазмі крові.

Терапевтичні рівні в тканинах піхви зберігаються ще протягом 2 днів після припинення триденного курсу лікування в дозі 200 мг на добу та протягом 3 днів після завершення 1-денного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу.

Ітраконазол значною мірою розщеплюється у печінці з утворенням великої кількості метаболітів. Одним із таких метаболітів є гідроксиітраконазол, який має порівняну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro.

Виведення початкової лікарської речовини з калом становить від 3 до 18 % прийнятої дози; виведення нирками становить менше 0,03 % дози. Приблизно 35 % дози виводиться у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з кришечкою рожевого кольору та корпусом коричневого кольору, що містять сферичні мікропелети від білого до майже білого кольору.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 4 капсули у блістері. По 1 блістеру у картонній упаковці.

По 5 капсул у блістері. По 3 або 6 блістерів у картонній упаковці.

По 15 капсул у блістері. По 1 або 2 блістери у картонній упковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

Місцезнаходження.

Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.

Дата останнього перегляду.

  • пероральні антикоагулянти;
  • інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір;
  • деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого (Vinca), бусулфан, доцетаксел та триметрексат;
  • блокатори кальцієвих каналів, що розщеплюються ферментом CYP3A4, такі як дигідропіридин та верапаміл;
  • деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, рапаміцин (також відомий як сиролімус);
  • деякі препарати, що розщеплюються ферментом CYP3A4 – інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі як аторвастатин;
  • деякі глюкокортикостероїди, такі як будесонід, дексаметазон, метилпреднізолон, флутиказон;
  • дигоксин (через інгібування Р-глікопротеїну);
  • інші препарати: карбамазепін, аторвастатин, буспірон, алфентаніл, фентаніл, цилостазол, дизопірамід, елетриптан, галофантрин, алпразолам, бротизолам, мідазолам IV, рифабутин, метилпреднізолон, ебастин, ребоксетин, репаглинід.
  • Упаковка.
Последние новости
16.12.2016 12:00
Розувастатин расположение модулируется экспрессии и активности нескольких мембранных транспортеров, включая BCRP (ABCG2).
16.12.2016 11:00
Современное лечение трихомониаза основана на использовании производных 5-нитроимидазола.
16.12.2016 10:00
Streptococcus suis (S. suis) вызвает серьезные симптомы заболеваний у людей. S. suis способен формировать толстые биопленки, что увеличивает сложность терапии.
31.08.2016 11:00
Современное лечение трихомониаза основано на использовании производных 5-нитроимидазола.
31.08.2016 10:00
Т-клеточная протеинкиназа (TOPK) высоко экспрессируется в нескольких раковых клетках и способствует онкогенезу и прогрессу, и, следовательно, он является важной мишенью для лекарственной терапии опухолей.