Авторизация
Забыли пароль
Введите свой логин/электронный адрес
Если ваш логин/электронный адрес уже зарегестрирован, вам на почту прийдет письмо с паролем.
Регистрация
Имя *
Страна
Фамилия *
Город
Электронный адрес/логин *
Специализация врача*
Пароль *
Место работы
Повторить пароль*
Защитный код*
* - обязательные поля для заполнения

Клинико-лабораторные результаты использования Микофина в лечении онихомикозов Федотов В.П.

18.06.2012

Проблема грибкових інфекцій надзвичайно актуальна, оскільки до ЗО % населення України уражено грибами, особливо Т. rubrum [1, 2]. В останні десятиріччя відмічена тенденція до зростання числа хворих на мікози, у тому числі й оніхомікози [3].

Як відомо, розвиток грибкових захворювань визначається патогенністю та вірулентністю збудника, станом організму людини, умовами навколишнього середовища, які можуть спричинити зараження та впливати на перебіг хвороби [4, 5].

Зростання числа хворих на мікози обумовлено зниженням захисту макроорганізму, появою у харчових продуктах консервантів, гормонів росту, антибактеріальних засобів та інших компонентів, які порушують гомеостаз організму, змінюють рН, число сапрофітів на шкірі та слизових оболонках людини [6, 7].

Основним збудником вважають дерматоміцети, зокрема Т. rubrum, у меншій мірі — кандида і плісняві гриби. Усе більшого значення в етіології оніхомікозів набуває змішана інфекція.

За даними більшості авторів, грибкова інвазія обумовлює патологію нігтів тільки у половини випадків уражень нігтьових пластин; решта цих захворювань (псоріаз, екзема, червоний плоский лишай, травматичні та професійні ураження, вроджена та спадкова патологія) має негрибкове походження. Тому особливо важливим є лабораторне підтвердження та ідентифікація грибкової природи ураження нігтів.

Необхідність серйозного підходу до оніхомікозів обумовлена [8, 9]:

- тривалим малосимптомним перебігом, через що уражений ніготь є джерелом інфекції як для самого хворого, так і для оточуючих;

- можливістю лімфогенної та гематогенної дисемінації інфекції, розвитком бактеріальних ускладнень, ризиком виникнення алергодерматозів;

- виділенням грибами небезпечного для життя мікотоксину;

- психологічним дискомфортом внаслідок зміни кольору, зовнішнього вигляду нігтів, больових відчуттів.

Захисні властивості макроорганізму залежать від наявності циркулюючих в крові протигрибкових чинників, до яких належать:

- трансферин та лактоферин;

- лізоцим;

- церулоплазмін;

- білки гострої фази запалення, —

а також від «мікробного пейзажу» шкіри.

Важлива роль у захисті від збудника належить імунній системі, особливо її фагоцитарній ланці, яка може шактивувати збудника на перших етапах захворювання. Особливе значення мають макрофаги, які володіють багатьма фунгіцидними чинниками та досить чутливі до імунної регуляції. Тільки макрофаги мають рецептори, які дозволяють проводити пряму адгезію гриба, а також прискорити синтез оксиду азоту в організмі; останній є основним фунгіцидним механізмом.

Активація імунної відповіді макрофагами забезпечується за рахунок деяких цитокінів —ІЛ-1,ІЛ-6, ІЛ-12 [10, 11].

Сьогодні, у зв'язку з погіршенням екологічних та соціально-економічних обставин, підвищується захворюваність на грибкову інвазію,змінюється характер клінічних проявів:

- уражаються значні ділянки шкіри, більшість нігтів;

- розвиваються еритродермії;

- спостерігається ураження лімфатичної системи.

Відмічена можливість ураження дерматоміцетами не тільки нігтьової пластини, але і сусідньої кісткової тканини.

Багаторічний перебіг мікозів провокує розвиток:

- алергічних та екзематозних ускладнень;

- гіперкератотичиих і папіломатозиих порушень шкіри;

- токсидермій на ліки.

Усе це зумовлює необхідність підбору при оніхомікозах антимікотиків широкого спектру дії, а також імунокоригуючих препаратів з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, наявності супутньої патології (особливо хронічних захворювань печінки, нирок), віку хворого.

Протигрибковий препарат повинен мати:

- високу біодоступність, без кумуляції;

- виразну кератофільність;

- високий профіль безпеки;

- мінімальний вплив на ензими печінки та функцію інших життєво важливих органів;

- антибактеріальний та протизапальний ефект;

- доступну ціну.

Усім цим вимогам відповідає системний протигрибковий препарат Мікофін у таблетках(виробництво компанії "Nobel Пас"), який містить 250 мг тербінафіну. Він випускається також у вигляді 1-відсоткового крему та 1-відсоткового спрею. Тербінафін має широкий спектр протигрибкової дії у відношенні грибів:

- Trichophiton;

- Microsporum;

- Epidermophyton floccosum;

- Malasseszia, —

а також пліснявих та деяких диморфних грибів.

Мікофін швидко проникає в дермальний шар шкіри та накопичується в роговому шарі та нігтьових пластинках, забезпечує фунгіцидну дію. Швидко проникає в секрет сальних залоз, що приводить до утворення високої концентрації у волосяних фолікулах, волоссі, шкірі, підшкірній клітковині. Він вибірково пригнічує біосинтез ергостеролу в клітині гриба і впливає на скваленпероксидазу мембрани. Тербінафін не пригнічує систему цитохрому Р 450.

Серед сучасних протигрибкових препаратів Тербінафін оцінюється як один із найбезпечніших. Препарат не вступає у взаємодію з іншими лікарськими засобами (окрім Циметидину та Рифампіцину). Добра переносність препарату, зокрема на тлі комбінованої терапії у пацієнтів з супутньою патологією (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця) дає змогу проводити лікування в амбулаторних умовах. Додаткова перевага Мікофіну — зручність у застосуванні: раз на добу незалежно від вживання їжі, оскільки рН шлункового соку не впливає на всмоктування препарату.

Під клініко-лабораторним спостереженням знаходились 48 хворих з мікозом ступнів та оніхомікозом віком від 26 до 58 років. Усім хворим після клінічного огляду уражених нігтів (зміна забарвлення, стовщення, розшарування) проводили лабораторну верифікацію діагнозу. Дерматоміцети спричиняли оніхомікоз у 96,8 % хворих, переважно Т. rubrum;

- C. albicans - у 2,7 %;

- плісняві гриби — у 0,5 %.

Оцінку ефективності лікування ми проводили, об'єднавши хворих у 3 групи за критерієм 20-бальної шкали в залежності від:

- форми ураження нігтів;

- терміну захворювання;

- площі ураження;

- наявності мікозу шкіри;

- рецидиву захворювання і проведеної раніше терапії;

- наявності піднігтьових змін.

Кожний з критеріїв оцінювали в 1-4 бали.

Тяжкість рецидивуючого оніхомікозу оніходистрофічної форми з:

- ураженням матрикса;

- наявністю піднігтьового гіперкератозу;

- ураженням більш ніж 10 нігтьових пластин;

- тривалістю захворювання більше 5 років, яке супроводжується дисемінованим мікозом шкіри, —

оцінювали в 20 балів.

Тяжкість виявленого вперше оніхомікозу піднігтьової білої форми з:

- ураженням менш шж половини нігтя;

- тривалістю захворювання до 1 року, —

оцінювали у 5 балів.

Таким чином, у діапазоні від 5 до 20 балів може бути оніхомікоз будь-якого ступеня тяжкості.

По даній шкалі, пацієнтів розподілено за клініко-терапевтичними формами захворювання у 4 групи хворих:

- 1 група (від 5 до 12 балів — легка форма ураження) — 17 хворих;

- 2 група (від 13 до 19 балів — ураження середньої тяжкості) — 22 хворих;

- З група (понад 20 балів — тяжка форма ураження) — 9 хворих.

Пацієнти приймали Мікофін по 250 мг/доб., а при ураженні шкіри проводили зовнішню терапію 1-відсотковим кремом Мікофін 2 рази на добу.

Усім хворим одночасно призначали:

- гепатопротектори;

- вітамінотерапію;

- циклоферон в/м — за схемою;

- тіотріазолін — по 1 табл. 2 рази на день, протягом 10 днів.

Аналізуючи ефективність лікування з урахуванням 20-бальної шкали, встановили:

- при легких формах ураження із застосуванням Мікофіну видужування наставало через 3-5 тижнів від початку прийому препарату; хворі знаходились під наглядом від 3 до 6 місяців — рецидивів не зареєстровано;

- при мікотичних ураженнях середньої тяжкості клінічне видужування наставало уже через 7-9 тижнів від початку лікування; у всіх пацієнтів даної групи лабораторні дослідження підтвердили факт видужування від мікозу через 8-10 тижнів від початку терапії; рецидивів не зареєстровано;

- у 3 групі при тяжких формах ураження шкіри та її придатків Мікофін призначали протягом 12 тижнів по 250 мг/доб; у всіх хворих констатовано видужання; на протязі 4-6 місяців після лікування рецидивів не зареєстровано.

Ефективність лікування була підтверджена як клінічно, так і лабораторними дослідженнями. У 44 з 48 пацієнтів після проведеного лікування гриби лабораторно не виявляли ні у шкірі, ні у ніггьовій пластинці. Лише у 4 хворих, які знаходились під наглядом, при успішному клінічному ефекті, відразу після терапії Мікофіном знаходили збудника мікозу (плісняві гриби та С. albicans); але через 2-3 тижні грибів у тканинах нігтя вже не знаходили. Це свідчить про пролонговану антифунгальну дію Мікофіну за рахунок накопичення його у нігтьовій пластинці. Ця властивість є дуже корисна і дозволяє у майбутньому розробляти нові методики лікування мікозів.

Побічних дій не зареєстровано; переносність препарату була добра. Таким чином, приведені дані свідчать, що Мікофін є високоефективним препаратом у лікуванні оиіхомікозів (клінічно і мікробіологічно), добре переноситься пацієнтами і є препаратом вибору при лікуванні оніхомікозів, особливо — зумовлених дерматоміцетами.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бойко СЮ. Опыт применения препарата Экзифин в комплексном лечении микоза стоп // Укр. жури, дерматол., венерол., косметол. - 2002. - № 4 (7). - С. 38-42.
  2. Родионов А.И. Грибковые заболевания кожи. -СПб.: Питер, 1998.-С. 228.
  3. Юцковский А.Д., Федотов В.П.. Иммунология дерматофитий. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1994. - С. 144.
  4. Кутасевич Я.Ф., Зимина Т.В. Микозы стон и онихомикозы у лиц пожилого и старческого возраста // Дерматологія та венерологія. -2003.-№3(21).-С. 29-31.
  5. Руденко А.В., Коваль Э.З., Рижко П.П., Заплавская Э.А. Онихомикозы у жителей Украины. - К.: ТСК, 2001. - С. 248.
  6. Roberts D.T. Onychomicosis: current treatment and future challenges // Br. J. Dermatol. - 1999. -Vol. 141(Suppl. 56).-P. 1-4.
  7. Сучасне лікування оніхомікозів: Метод, рекоменд. - Харків, 2000. - 15 с.
  8. Hay RJ. Dermatophitosis and other superficial mycosis / G.L. Mandell, J.E. Bennet. R.E. Dolin. Principles and Practice of Infection Diseases. - Vol. 4. - Churchill Livingstone, 2000. - P. 2757-2768.
  9. Рациональная фармакотерапия заболеваний кожи / Под ред. А.А. Кубановой. - М., 2005. -С. 882.
  10. Караулова А.В. Клиническая иммунология. -М.: МИА, 1999. - С. 574, 604.
  11. Соколова Е.И. Клиническая иммунология. - М.: Медицина, 1998. - С. 270.
Последние новости
16.12.2016
Розувастатин расположение модулируется экспрессии и активности нескольких мембранных транспортеров, включая BCRP (ABCG2).
16.12.2016
Современное лечение трихомониаза основана на использовании производных 5-нитроимидазола.
16.12.2016
Streptococcus suis (S. suis) вызвает серьезные симптомы заболеваний у людей. S. suis способен формировать толстые биопленки, что увеличивает сложность терапии.
31.08.2016
Современное лечение трихомониаза основано на использовании производных 5-нитроимидазола.
31.08.2016
Т-клеточная протеинкиназа (TOPK) высоко экспрессируется в нескольких раковых клетках и способствует онкогенезу и прогрессу, и, следовательно, он является важной мишенью для лекарственной терапии опухолей.